Промінь з Космосу

Марсохід Opportunity припаркували на зиму

2012-01-10T12:03:00.000-08:00

Марсохід Opportunity встав на зимову стоянку. Про це повідомляється на офіційному сайті місії.

Апарат припаркований на північному схилі кратера Індевор. Місце отримало неофіційну назву гавань Грілі на честь померлого в 2011 році геолога Рональда Грілі, що входив в команду вчених, що працювали з апаратом. У бухті апарат проведе кілька місяців. Самого кратера він досяг влітку 2011 року після трьох років шляху.

Для марсохода нова зима стане вже п'ятою, проведеною на Червоній Планеті. Раніше вчені спеціально не вибирали місце для стоянки апарату. Opportunity знаходиться ближче до екватора, ніж Spirit, і через це його сонячним батареям раніше завжди вистачало світла. Тепер батареї покрилися товстим шаром пилу, тому апарат довелося поставити на похилій поверхні так, щоб вони отримували якомога більше сонячних променів.

Під час стоянки марсохід буде продовжувати займатися науковою роботою. Так, вчені планують зібрати дані про найменші коливання в обертанні планети - ці коливання повинні пролити світло на внутрішній устрій Марса. Крім цього апарат буде вивчати породу Червоної планети за допомогою маніпулятора.

Марсоходи-близнюки Opportunity і Spirit були запущені до Червоної планеті в 2003 році в рамках місії Mars Exploration Rovers. Планувалося, що апарати пропрацюють на Червоній планеті 90 днів, однак вони протрималися більше п'яти років.

У квітні 2009 року Spirit застряг у піску, втративши друге з шести коліс. Протягом декількох місяців учені намагалися врятувати апарат - для цього, наприклад, вони моделювали ситуацію, що склалася з точною копією марсохода на Землі. Нічого зробити не вдалося і на початку 2010 року NASA офіційно оголосило про припинення спроб врятувати космічний апарат.

Найшвидший космічний апарат пройшов половину шляху до Плутона

2010-01-05T16:10:00.000-08:00

Космічний апарат New Horizons перетнув умовну межу, яка відзначає половину відстані від Землі до Плутона. Про це повідомляється на сайті проекту.

New Horizons - це найшвидший з коли-небудь створених людиною апаратів. В даний час він наближається до мети своєї подорожі - Плутона - зі швидкістю 1,2 мільйона кілометрів на добу. Для порівняння, довжина земного екватора становить 40 тисяч кілометрів.

Зараз New Horizon знаходиться між орбітами Сатурна і Урана на відстані приблизно 2,5 мільярда кілометрів від Землі. При цьому велика частина електроніки космічного посланця знаходиться в режимі сну.

Апарат був запущений в січні 2006 року. Метою місії є вивчення Плутона - приблизно через 5,5 років New Horizon зблизиться з метою. В цілому він буде проводити спостереження всього дев'ять днів у липні 2015 року, за які збере близько 4,5 гігабайт інформації.

Російські космонавти полетять на Марс на кораблі з ядерними двигунами

2009-11-08T06:49:00.000-08:00

Російські космонавти полетять на Марс на кораблі з ядерними двигунами, повідомив журналістам у суботу глава Роскосмоса Анатолій Пермінов.

За словами глави Роскосмоса, міжнародні договори не забороняють використовувати ядерні технології в космосі. Планується, що роботи над ескізним проектом установки почнуться в 2010 році і завершаться через два роки. Весь проект розрахований на дев'ять років.
За словами А. Пермінова, на його реалізацію буде потрібно 20 млрд рублів, у тому числі 17 млрд бюджетних коштів.

"Ми не плануємо їх ставити на космічні апарати, а поставимо їх на системи, які будуть проводити дослідження інших планет, на апарати для тривалих польотів, для польотів на Марс, пілотованих і непілотованих", - сказав А. Пермінов, розповідаючи про проект створення ядерних енерго установок.

Провідним інститутом з розробки установки стане Центр імені Келдиша, інші роботи, швидше за все, будуть доручені ракетно-космічній корпорації "Енергія".
Розповідаючи про проект, А. Пермінов зазначив, що найбільш небезпечним моментом є виведення ядерної енерго установки на орбіту, забезпечення безпеки виведення - "це завдання учених".

"Тут проблема на проблемі: безпека при виведенні і, найголовніше, при організації всього польоту, як забезпечити безпеку і захист екіпажу протягом тривалого часу", - сказав глава Роскосмоса.

А. Пермінов нагадав, що ядерна енергетика використовувалася в космонавтиці і раніше. У радянські часи, за його словами, близько 40 космічних апаратів мали на борту ядерну енергоустановку кіловатного класу. Розробка мегаватної установки - це вихід на новий рівень технологій, наголосив глава Роскосмоса.

"Це дорогий і дуже серйозний проект", - сказав він.

Складена карта геліосфери

2009-10-18T11:59:00.000-07:00

Спираючись на дані шестимісячних спостережень, які виконав апарат НАСА Interstellar Boundary Explorer (IBEX), учені склали карту геліосфери - області дії сонячного вітру.

Два детектора супутника IBEX реєстрували так звані високоенергетичні нейтральні атоми (energetic neutral atom, ENA), енергія яких лежить в діапазоні від 0,01 до 6 кеВ. Вони утворюються при взаємодії заряджених часток сонячного вітру, що віддаляються від Сонця до границі геліосфери, де «зустрічаються» з міжзоряною речовиною. Отримані нейтральні атоми повертаються у внутрішню область Сонячної системи, де їх і виявляє IBEX.

При створенні карти була також врахована інформація, передана станцією «Кассіні», яка реєструвала частинки з енергією, що перевищує 6 кеВ.

Отримані дані явно вказують на те, що структуру граничної області Сонячної системи формує саме магнітне поле, а не сонячний вітер, як вважалося раніше.

Детектори IBEX також зареєстрували потік нейтральних атомів водню і кисню, що проникають у Сонячну систему з міжзоряного середовища. За підсумками цих спостережень були складені окремі карти.

Місячний зонд LCROSS отримав нову мету

2009-10-04T11:04:00.000-07:00

Космічний апарат НАСА, якому призначено врізатися в поверхню Місяця в пошуках водяного льоду, отримав нову мету.

Замість кратера Кабеус-А зонд LCROSS і його ступінь «Кентавр» (Centaur) впадуть в розташований неподалік кратер - Кабеус. Там виявлена найвища концентрація водню в районі південного полюса - а значить, є більше шансів на виконання місії.

Це відбудеться 9 жовтня.

Розмір Кабеуса - 98 км у діаметрі. Його координати - 84,9 градуса південної широти і 35,5 градуса західної довготи. Біля нього розташовані два кратера-супутника: 40-кілометровий Кабеус-А й 61-кілометровий Кабеус-Б.

Тінь великого пагорба вздовж хребта забезпечить достатній контраст для наземних телескопів, за допомогою яких буде визначено склад викиду. Імовірно, цей експеримент стане одним з найцікавіших в історії космосу.

LCROSS вартістю $ 79 млн запущений в червні разом з іншим зондом НАСА - потужним апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter.

Виявлення водяного льоду на Місяці стало б основою для майбутніх пілотованих польотів в район південного полюса, оскільки вода потрібна не тільки для пиття, але і для утворення ракетного палива.

Нобелівський лауреат скасував чорні дірки

2009-09-27T06:01:00.000-07:00

Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 Герард Хоофт запропонував скасувати чорні дірки. У рамках його теорії, що об'єднує гравітацію і квантову механіку, подібні об'єкти просто відсутні

В рамках нової теорії Хоофт стверджує, що закони однакові для всіх просторових масштабів. В результаті запровадження такої симетрії вченому вдалося домогтися того, що в його теорії зберігається поняття причинно-наслідкового зв'язку, який відсутній, наприклад, в теорії струн. Остання зараз вважається найбільш ймовірним кандидатом на роль теорії, що об'єднує гравітацію та квантову механіку.

Зрозуміло, новій теорії належить пройти тривалий процес перевірки. Так, наприклад, необхідно з'ясувати, чи здатна вона робити передбачення, які можна перевірити на практиці. Крім цього, в рамках нової теорії необхідно сформулювати пояснення астрофізичних явищ, причиною яких зараз вважаються чорні діри.

Крім збереження причинно-наслідкового зв'язку в теорії Хоофта присутнє поняття локальності. Зокрема, ця властивість виявляється в тому, що процеси, що відбуваються у віддалених точках простору, незалежні.

Зовсім недавно на arXiv.org вже з'являлася інша стаття Хоофта, в якій він викладав базові поняття своєї теорії. У рамках тієї роботи нобелівський лауреат запропонував моделювати взаємодію частинок у Всесвіті як систему з деякого набору "клітин", стан кожної з яких визначається станами сусідніх. Подібні системи з'явилися в роботах вчених у XX столітті і отримали назву клітинних автоматів.

Місячний зонд знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи

2009-09-19T09:11:00.000-07:00

Орбітальний місячний зонд Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи. Вона знаходиться в затінених кратерах поруч з південним полюсом земного супутника. Зонд виявив найхолодніше місце в ході складання температурної карти Місяця.

Температура всередині кратерів досягає мінус 240 градусів Цельсія. Це всього на 33 градуса вище абсолютного нуля. Навіть на Плутоні, який розташований в 40 разів далі від Сонця, на кілька градусів тепліше. Невдовзі температура на південному полюсі Місяця зросте, і найхолодніше місце в Сонячній системі "переїде" на північний полюс.

У холодних кратерах можуть бути "запечатані" самі різні молекули, наприклад, вода чи метан. Теоретично, майбутні місячні резиденти зможуть використовувати ці запаси. Крім того, під час вивчення хімічного складу молекул всередині кратерів астрономи зможуть дізнатися нову інформацію про ранні етапи формування Сонячної системи.

Варто відзначити, що місячні кратери є самими холодними об'єктами Сонячної системи природного походження.

Китай відібрав для польотів в космос жінок

2009-09-19T09:08:00.000-07:00

Китай склав короткий-лист кандидатів у майбутні тайконавти. До списку вперше увійшли жінки, повідомляє агентство "Сіньхуа". У даний лист потрапили 30 чоловіків і 15 представниць прекрасної статі. Раніше передбачалося, що жінок буде 16. Після фінальної стадії відбору залишатиметься п'ятеро чоловіків і дві жінки.

До цих пір КНР не набирала жінки в загони тайконавтів. Першого жовтня "фіналістки" візьмуть участь у параді на честь національного свята. Всі вони, як і чоловіки, були відібрані з числа пілотів.

На цей момент самостійно Китай запустив три пілотовані космічні місії. Під час останнього польоту тайконавт Чжай Чжиган вперше вийшов у відкритий космос. 14 вересня, КНР розпочала будівництво свого четвертого космодрому.

Відбулися перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1»

2009-09-11T14:18:00.000-07:00

Перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1» успішно пройшли на полігоні в штаті Юта.

За двохвилинним пуском на пагорбі у мальовничих берегів Великого Солоного озера стежили чотири тисячі осіб. Крім того, багато хто спостерігав за випробуваннями в прямому телеефірі.

Ракета призначена для запуску в космос апарату «Оріон», який повинен буде дістатися до Місяця з астронавтами на борту. Планова вантажопідйомність «Ареса» становить 1 600 тонн, довжина корпусу - 97 метрів. Передбачається, що разом з вантажем носій буде здатний піднятися на висоту 60 кілометрів за дві хвилини.

Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) розробляє також вантажну ракету «Арес-5», за допомогою якої на Місяць буде доставлено необхідне устаткування для життя і роботи астронавтів.

«Арес-1» розробляється з 2005 року. Усього намічено провести сім стендових випробувань. Наступний пуск відбудеться в червні 2010 року.

Втрачений зв'язок з індійським місячним зондом

2009-09-01T15:00:00.000-07:00

Індійське космічне агентство ISRO (Indian Space Research Organisation) втратило зв'язок з національним місячним апаратом «Чандраян-1» ( «Місячний корабель»). Відновити зв'язок поки не вдається.

Напередодні аварії, що сталася ще 28 серпня, апарат працював у штатному режимі. Останні команди, відправлені на «Чандраян-1», повинні були змінити розташування і фокусування камер, однак супутник не підтвердив їх отримання. В даний час апарат обертається на орбіті Місяця в автоматичному режимі, а інженери ISRO, які одержують від нього телеметричні дані, намагаються зрозуміти, що викликало несправність.

Нагадаємо, що «Чандраян-1» не вперше нервує фахівців ISRO. У нинішньому році позаштатні ситуації траплялися з апаратом двічі, однак з проблемами вдавалося впоратися.

Супутник «Чандраян-1» був запущений восени 2008 року для пошуку на Місяці гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Інша ключова задача, покладена на апарат, - спробувати знайти лід на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. У ході місії зонда учені повинні були також скласти тривимірний атлас поверхні Місяця.

У ISRO стверджують, що апарат виконав наукову програму на 95%. Черговий дослідний місячний зонд Індія має намір запустити в 2011 році.

Щоденно космонавт їсть на 2,5 тисячі гривень

2009-08-19T14:31:00.000-07:00

Щодня кожен російський космонавт з'їдає продуктів на суму близько 2,5 тисячі гривень. Такі цифри оприлюднив директор НДІ спеціальних харчових технологій, головний конструктор космічного харчування, академік Російської академії космонавтики імені Ціолковського Віктор Добровольський. Він уточнив, що в порівнянні з 2008 роком, вартість "космічної їжі" не змінилася.

Мешканці російського сегмента МКС приймають їжу чотири рази на день, поглинаючи 1,6-1,75 кілограма продуктів кожен. Калорійність всіх страв становить близько 3 тисяч кілокалорій. Страви повторюються кожні вісім днів.

Іноді в раціон екіпажу МКС вносять різноманітність астронавти, які прибувають із Землі. У 2008 році японець Такао Доі привіз на МКС традиційну японську їжу, яку мешканці станції їли паличками.

Астрономи зрозуміли природу метанової атмосфери Титана

2009-08-08T17:11:00.001-07:00

Астрономи з'ясували, звідки на Титані береться метан. Справа в тому, що метан (CH4) легко руйнується під впливом сонячного світла, тому для підтримки рівня цього газу в атмосфері небесного тіла необхідна наявність його постійних джерел. Так, наприклад, на Землі це живі організми та геологічні процеси (наприклад, вулкани). В рамках нової роботи вченим вдалося пояснити наявність метану в атмосфері супутника Сатурна Титана.

Для цього астрономи провели ізотопний аналіз водню, що входить до складу CH4 в атмосфері небесного тіла. Згідно з однією з теорій, метан виділяється в результаті хімічних реакцій під поверхнею планети за участю води. Розрахунки вчених показали, що співвідношення дейтерію і протію (двох ізотопів водню) у цій воді виявляється досить специфічним. Зокрема, воно майже на 30 відсотків нижче, ніж співвідношення цих же ізотопів у воді Енцелада.

З огляду на те, що система супутників Сатурна формувалася фактично з одного матеріалу, це здається малоймовірним. Таким чином, більш правдоподібним є таке пояснення: метан є результатом танення замерзлих покладів цієї речовини під поверхнею супутника. Провівши розрахунки, вчені встановили, що в цьому випадку співвідношення ізотопів добре узгоджується з теорією. Крім цього вони з'ясували, що метанового льоду на Титані в даний час має бути в 1200 разів більше, ніж його присутньо в атмосфері супутника.

На думку вчених, для перевірки їх гіпотези необхідно зібрати дані про ізотопний склад метану на інших супутниках Сатурна. Вони сподіваються, що цим може зайнятися зонд "Касіні", який в даний час продовжує роботу в цьому регіоні Сонячної системи.

Настання осені на Титані затримується

2009-06-06T16:05:00.002-07:00

Фахівці з Франції і США, що аналізували інформацію, передану зондом «Касіні», виявили, що хмари — всупереч передбаченням кліматичних моделей — затримуються над південною півкулею супутника Сатурна при зміні пір року.

«Касіні» тримає Титан під спостереженням з 2004 року, проте весь цей час в південній півкулі продовжувалося літо (один сезон на супутнику триває близько семи років). Осінь настане через два (земних) місяці, і її початок має характеризуватися серйозними змінами структури хмарного покрову. Зараз над північним полюсом Титану розташовується тонкий шар перистих хмар, утворених кристалами етану, а в південній півкулі спостерігаються метанові хмари, появі яких сприяє конвекція в атмосфері. Щільним шаром таких хмар прихований південний полюс, і порівняно тонкою «стрічкою» вони охоплюють помірну зону (близько 40 градусів південної широти).

З початком осені, як вважалося, ці хмари повинні розсіятися, а через деякий час знов з'явитися в північній півкулі, проте експериментальні дані спростували ці припущення. Обробка результатів спостережень також показала, що у формуванні хмар грає помітну роль гравітаційна дія Сатурна. Учені виявили два «пропуски» в поясі хмар помірних широт: один розташовується на тій стороні супутника, яка звернена до Сатурну, другий — на зворотній. На думку авторів, в цих точках відбувається порушення природного процесу конвекції під впливом атмосферних припливів.

«Вважаю, нам слід визнати, що атмосфера Титану виявилася значно складнішою системою, ніж ми передбачали», — резюмує Генрі Роу з Обсерваторії Лоуелла (США).

Постійний екіпаж МКС збільшився до шести чоловік

2009-06-06T16:05:00.001-07:00

На Міжнародній космічній станції стався демографічний вибух.

Російський апарат «Союз ТМА-15» з трьома космонавтами на борту здійснив стиковку з МКС, на якій вже перебували три члени екіпажу. Вперше за десять років існування станції на ній постійно знаходитимуться шестеро осіб.

Більш того, вперше на борту представлені всі крупні учасники проекту: Роскосмос, НАСА, ESA, JAXA і CSA. Виключно чоловічий екіпаж складається з американця, японця, канадця, бельгійця і двох росіян.

Через декілька днів на МКС прибуде шатл «Індевор», і на якийсь час населення станції збільшиться до 13 чоловік — ще один рекорд!

Тим часом Роскосмос повідомив про підписання 306-мільйонного контракту з НАСА про доставку астронавтів на Міжнародну космічну станцію російськими кораблями в 2012 році. Угода охоплює чотири запуски «Союзу» з шістьма астронавтами НАСА на борту.

Астрономи звинуватили зірки в "поїданні" екзопланет

2009-04-29T01:09:00.001-07:00

Астрономи побудували нову модель, яка доводить, що екзопланети, розташовані поблизу зірок, можуть падати на свої світила.

В рамках дослідження астрофізики вивчили дані про велику кількість відкритих на справжній момент екзопланет. В основному їх цікавили тіла, знайдені транзитним методом, які розташовуються поблизу своїх світил. Із спостережень відомо, що існує нижній кордон радіусу орбіти, ближче яких екзопланети не зустрічаються (близько 0,017 відстані від Землі до Сонця). Метою дослідників було пояснення особливостей орбіт цих об'єктів.

Ученим вдалося показати, що в результаті взаємодії різних чинників планета може опинитися дуже близько від зірки, і та її поглинає. Як приклад потенційної жертви учені приводять недавно відкриту планету COROT-Exo-7b. Цей об'єкт обертається довкола своєї зірки на відстані менше 0,017 астрономічної одиниці. Розрахунки дослідників показують, що ця планета буде поглинена зіркою приблизно через мільярд років.

За словами дослідників, життя подібних екзопланет протікає таким чином. Спочатку планета утворюється з протопланетної туманності досить далеко від зірки. Потім із-за взаємодії із залишками пилу, який уповільнює рух планети, радіус орбіти небесного тіла поступово зменшується. Якщо він досягає критичного значення, то в гру вступають гравітаційні сили, які і приводять до загибелі планети.

Для планет, зірок, що знаходяться поблизу, відомі і інші ефекти. Так, недавно астрофізики довели, що планети, що знаходяться поблизу світила, можуть втрачати масу під впливом потоків заряджених часток, що випускаються зіркою. За розрахунками астрономів, ця втрата може складати близько 25 відсотків. Зокрема, йдеться про небесні тіла, розташовані на відстані в 0,06 астрономічної одиниці.

ESA призначило дату запуску двох космічних обсерваторій

2009-04-29T01:08:00.002-07:00

Європейське космічне агентство призначило дату запуску відразу двох космічних обсерваторій Herschel і Planck. Старт призначений на 14 травня 2009 року. Про це повідомляється в прес-релізі на сайті ESA.

Планується, що в космос обсерваторії відправляться на ракеті Ariane-5, яка буде запущена з космодрому Куру у Французькій Гвіані. В даний час інженери європейського космічного агентства проводять технічний огляд і заправку апаратів.

Телескопи Herschel і Planck працюватимуть на відстані близько 15 мільйонів кілометрів від Землі - вони обертатимуться довкола лагранжевої точки L2.

Метою нових обсерваторій буде вивчення ранніх етапів розвитку Всесвіту. Так, наприклад, апарат Planck протягом 15 місяців займатиметься вивченням реліктового випромінювання - мікрохвильового випромінювання, що залишився після Великого Вибуху. Зокрема, учених цікавитимуть дані про нерівномірність розподілу даного випромінювання.

Окрім спостереження віддалених об'єктів обсерваторія Herschel займеться вивченням нашої Сонячної системи. Зокрема, чутливі датчики апарату дозволять вивчати атмосфери і хімічний склад різних небесних тіл: планет і супутників.

Знайдений самий віддалений об'єкт у Всесвіті

2009-04-29T01:08:00.001-07:00

Астрономи виявили самий віддалений з відомих на сьогодні об'єктів у Всесвіті. Їм опинилися залишки вибуху GRB 090423 (ймовірно чорна діра), який привів до виникнення спалаху гамма-випромінювання (gamma-ray burst - GRB).

Для вимірювання відстані до віддалених об'єктів Всесвіту астрономи використовують так званий червоний зсув. Дане явище є результатом зрушення спектрів випромінювання об'єктів у бік червоного кольору. Чим далі світлу добиратися до Землі - тим більше зсунутим виявляється спектр.

За допомогою орбітального телескопа Swift астрономи виявили GRB з червоним зсувом 8,2. Це означає, що даний вибух стався 13,1 мільярда років назад, тобто тоді, коли Всесвіту було всього декілька сотень мільйонів років. Спектральний аналіз спалаху для визначення зсуву був проведений телескопами на Гавайських островах.

За словами дослідників, новий об'єкт є самим видаленим з відомих на сьогоднішній день. При цьому астрофізики відзначають, що раніше з'являлися повідомлення про виявлення галактик із зсувом 9 або 10, проте ці дані не були підтверджені незалежними спостереженнями.

Учені сподіваються, що нове відкриття допоможе у вивченні так званої епохи реіонізації. Це час, коли почали з'являтися перші зірки, які своїм випромінюванням іонізували нейтральний водень, що заповнював молодий Всесвіт.

Згідно сучасним уявленнями, спалахи гамма-випромінювання виникають, коли гравітаційний колапс масивної зірки, приводить до викиду так званих джетів. Ці струмені матерії, і є джерелами гамма-променів. При цьому в результаті колапсу формується чорна діра.

Об'єкт Himiko: нова загадка архаїчного Всесвіту

2009-04-29T01:07:00.000-07:00

Відкритий віддалений, древній і несподівано великий і яскравий позагалактичний об'єкт незрозумілої природи і морфології.

Дослідницька група американського інституту Карнегі в м. Пасадена, штат Каліфорнія, виявила на віддалі від Землі, що оцінюється в 12,9 млрд. світлових років, об'єкт рекордних для такої дистанції розмірів та маси.

Він отримав власне ім'я - "Химіко" (Himiko), на честь доісторичної японської королеви.

Відкриття було здійснене за допомогою огляду об'єктів космосу, проведеного телескопами Subaru і XMM-Newton.

Об'єкт, згідно поточним уявленнями, є хмарою газу масою близько 40 млрд. мас Сонця. Його поперечник оцінюється в 55 тис. світлових років – це радіус нашої Галактики.

Раніше на великих віддалях від Землі вже були відкриті аналогічні утворення, що отримали назву «Лайман-альфа хмар» (Lyman-Alpha blobs), проте вони мають на порядок менші розміри і відносяться до пізніших періодів розвитку Всесвіту, згідно поточним науковим розрахунків (приблизно 2-3 млрд. років з часу «Великого Вибуху»).

Об'єкт Himiko в цьому випадку спостерігається нами в змозі, в якому він знаходився приблизно 800 млн. років опісля після “Великого Вибуху”.

Відкриття в такій «древній» епосі розвитку Всесвіту настільки масивного і одночасно настільки яскравого об'єкту представляється, на думку його авторів, серйозним викликом існуючим космологічним моделям.

Коричневих карликів більше?

2009-04-20T15:18:00.000-07:00

Міжнародній групі астрофізиків вдалося встановити, що коричневі карлики в Галактиці можуть виявитися набагато поширенішими, ніж вважалося раніше.

В рамках роботи астрономи вивчали так звану подію OGLE-2007-BLG-224: у 2007 році зірка, розташована поблизу центру Чумацького Шляху, несподівано стала яскравішою. Тривалість події склала близько 7 днів. Тоді дослідники передбачили, що воно стало результатом мікролінзування, викликаного гравітаційним полем масивного об'єкту, який пройшов між Землею і зіркою.

Використовуючи дані, які зібрали різні телескопи по всьому світу, астрономи змогли визначити, що зірка-джерело відносилася до класу так званих жовтих карликів (найвідоміший представник цього класу - Сонце). Окрім цього дана подія відрізнялася тим, що на характеристики мікролінзування робив вплив земний паралакс (тобто зміна положення спостережуваного об'єкту із-за власного руху Землі). Зазвичай паралакс використовується для виміру відстаней усередині Сонячної системи.

Використовуючи зібрану інформацію, учені змогли з'ясувати, що мікролінзування було викликане коричневим карликом масою 0,06 сонячних, який пройшов між зіркою і Землею на відстані приблизно 1700 світлових років від останньої. Використовуючи існуючі теорії зореутворення, учені визначили приблизну кількість коричневих карликів з необхідними характеристиками в Чумацькому Шляху, що, у свою чергу, дозволило обчислити вірогідність подібного мікролінзування, яке склало 1/235.

По словах вчених, це означає, що або спостерігалася досить рідкісна подія, або сучасні теорії зореутворення невірні. З цього виходить, що коричневі карлики можуть виявитися поширенішими мешканцями Галактики, ніж вважалося дотепер.

Коричневі карлики є "невдалими зірками". Це об'єкти масою біля 80 юпітеріанських. Цієї маси недостатньо, щоб запустити реакцію перетворення водню в гелій, що є джерелом енергії для більшості зірок. В результаті карлики вимушені проводити життя, поступово охолоджуючись.

Лід на Марсі

2009-04-20T15:16:00.000-07:00

Відразу дві групи вчених підтверджують, що на Марсі присутній чистий лід. Про свої результати дослідники доповіли на конференції з вивчення планет і їх супутників, що проходила в Техасі.

Обидві групи використовували дані спостережень марсіанського зонда Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). Перший колектив учених вивчав сліди, що залишилися після падіння на поверхню Марса метеоритів. Про зіткнення з метеоритом можна судити по залишках пилу і часток ґрунту, викинутих при ударі. Дослідники звернули увагу на такі частки, що з'явилися близько місяця тому.

На знімках, отриманих камерою HIRISE, фахівці змогли розгледіти усередині новоутворених кратерів білу речовину. Кратери розташовувалися від 43 до 56 градусів північної широти. Учені вважають, що дивна речовина - це водяна пара, що "просочилася" і замерзла між частками ґрунту.

Друга група учених спостерігала за сублімацією льоду з новоутворених кратерів. У міру сублімації на місці льоду залишається шар пилу, з яким були перемішані крижані частки. На місці посадки зонда "Фенікс" пиловий наліт утворювався в результаті сублімації льоду протягом двох днів. Лід довкола нових кратерів не зникав протягом трьох місяців спостережень. На думку авторів, цей факт доводить, що лід є "відносно чистим".

Дані обох груп побічно підтверджують гіпотезу, що передбачає, що в недавньому геологічному минулому низькі широти Марса були покриті льодовиками, які відновлювались за рахунок снігопадів. Іншими непрямими доказами на користь правомірності такого припущення є, наприклад, глибокі жолоби на поверхні Марса, які вважаються слідами льодовиків, що розтанули.