Китай розпочав будівництво найбільшого у світі радіотелескопа

Китай розпочав будівництво телескопа з 500-метровою апертурою сферичного відбивача (FAST). Попередня підготовка проекту зайняла чотирнадцять років; планується, що найбільший у світі телескоп, що розташується в карстовій западині, рівній за розмірами із тридцятьма футбольними полями, буде побудований до 2013 року.

За заявою китайської Національної астрономічної обсерваторії (НАО), новий дослідницький комплекс стане серйозною допомогою в розвитку космічної програми країни. FAST зможе виконувати функції високочутливого інструмента спостережень за орбітальними станціями; корисний він буде й у виявленні інформаційних сигналів та пошуку позаземних цивілізацій.

Сферичний відбивач FAST буде складатися з 4 600 робочих панелей. Як заявив один із провідних спеціалістів проекту Нань Женьдун, потужність телескопа в десять разів перевершить можливості найбільшого на сьогодні подібного телескопа, зведеного американськими фахівцями в обсерваторії Аресібо (Пуерто-Ріко).

За словами представника НАО Чжана Хайяня, радіотелескоп, будівництво якого обійдеться в сімсот мільйонів юанів ($102,3 млн), дозволить світовій науці відкрити завісу над таємницями Всесвіту. Дотепер астрономи могли спостерігати лише 1 760 пульсарів. За допомогою FAST можна буде виявляти від семи до десяти тисяч імпульсних джерел радіовипромінювання протягом одного року. Так, спостереження пульсарів допомогло вченим зробити кілька важливих відкриттів та підтвердити існування гравітаційного випромінювання, передбаченого загальною теорією відносності.

Радіотелескоп буде побудований у малонаселеному районі Даводан (провінція Гуйчжоу). Щоб уникнути радіоперешкод уряд розпорядився перенести дванадцять фермерських господарств на нове місце в шістдесяти кілометрах від дослідницького комплексу; переселенцям нададуть нове житло й земельні наділи.

Спорудження телескопа керується Національною комісією з розвитку й реформування, Міністерством науки й технологій КНР, Китайською академією наук та іншими урядовими організаціями.

Дорогоцінне небо

Практично всі метали платинової групи, іридій і золото мають неземне походження

Золото й взагалі всі благородні метали - інопланетяни. Вони потрапили на Землю з метеоритами й астероїдами. Про це заявили німецькі вчені з Університету Майнца. За словами Герхарда Шмідта, що очолював дослідження, практично всі метали платинової групи, іридій і золото мають неземне походження.

Чотири мільярди років тому, коли Земля тільки сформувалася в планету й не мала атмосфери, вона піддавалася постійному бомбардуванню з космосу. У ті часи астероїди й метеорити приносили нашій планеті воду, завдяки якій ми сьогодні й існуємо. Однак дорогоцінних металів тоді на Землю не надходило. Золото почало сипатися з неба трохи пізніше.

Щоб зробити таку заяву, учені протягом 12 років вивчали концентрацію металів у корі й мантії Землі. У принципі Земля могла б із самого початку мати у своєму складі всі ці благородні метали, але в такому випадку, запевняють в Університеті Майнца, ми б їх ніколи не побачили, тому що всі вони були присутні б тільки в розплавленому металевому ядрі планети, а не у верхній частині її кори. Геологічний аналіз концентрації й поширеності благородних металів дав дослідникам можливість зробити висновок про те, що всі вони з'явилися на нашій планеті приблизно в той самий час, щоправда, так і залишилося незрозумілим, коли саме.

На Землі немає й не було умов для появи таких металів природнім шляхом, усе, що важче заліза, народжується в результаті реакцій ядерного синтезу, причому таких, які можливі тільки у наднових зірках.

Сліди древньої Наднової - це не тільки дорогоцінні метали. Це й знамениті чорні алмази - карбонадо. Для свого виникнення вони теж вимагають надзвичайно високих температур і тисків, які можливі тільки під час вибуху Наднової.

По розрахунках німецьких дослідників, для того щоб доставити на поверхню Землі те золото, що зараз є в наявності, потрібно було «усього лише», щоб сюди впали 160 металевих астероїдів діаметром 20 км кожний. Вважається, що тільки два породжених Надновою астероїди діаметром у кілометр принесли Землі чорні алмази.

Залишається загадкою, коли вибухнула ця Наднової. Якщо вона вибухнула раніше, ніж виникла Земля, то незрозуміло, чому продукти її «горіння» стали падати на нашу планету вже після того, як вона сформувалася. Учені припускають, що основне джерело дорогоцінних металів - це хондрити, залізні або кам'яно-залізні метеорити, що перебували в астероїдному поясі між Меркурієм і Венерою.

Дорогоцінні метали присутні не тільки на Землі, але й на Місяці теж. Цей висновок німецькі вчені зробили, вивчивши зразки місячної породи, доставленої «Аполлоном». Геологи стверджують, що й Місяць у свій час піддалася бомбардуванню «дорогоцінними метеоритами». На інших планетах Сонячної системи, на їхню думку, дорогоцінні метали теж швидше за все присутні, але їхня кількість і співвідношення не така, як на Землі.