неділя, 25 січня 2009 р.

Удар астероїда розвернув Місяць

У далекому минулому Місяць був повернений до Землі зворотною стороною, повідомляє New Scientist. Дані результати, опубліковані в журналі Icarus, були отримані вченими з Паризького інституту фізики Землі.

Відомо, що Місяць постійно повернутий до Землі однією стороною, тому що період його обертання навколо власної осі збігається з періодом обертання навколо Землі. Комп'ютерні моделі показують, що в результаті цього кількість кратерів у східній півкулі (вважається, що площина нульового меридіана Місяця проходить через центр Землі й полюса супутника) Місяця повинна бути на 30 відсотків більша, ніж у західному. Схожим образом під час дощу кількість краплин, що попадають на лобове скло машини, більша, ніж кількість, яка потрапляють на заднє.

Учені виявили, що подібний ефект спостерігається, якщо обмежитися розглядом тільки молодих кратерів у східній півкулі. Проте, у західній півкулі частіше зустрічаються більш старі утворення.

На думку вчених, пояснити подібний розподіл кратерів може зіткнення Місяця з великим астероїдом у далекому минулому. Вони думають, що події розвивалися в такий спосіб. Спочатку Місяць був повернений до Землі одним боком. Потім удар змусив супутник Землі обертатися навколо власної осі. Під впливом гравітації нашої планети рух уповільнювався, і зрештою земний супутник "застиг", повернений до Землі іншим боком.

На думку авторів роботи, дана подія відбулася 3,9 мільярди років тому. Учені думають, що їхню теорію зможуть підтвердити нові дані, які зараз збирають індійський, китайський і японський космічні апарати.


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

неділя, 18 січня 2009 р.

Марс — живий

Марс — живий. Або в геологічному, або в біологічному змісті. Такий головний висновок дослідників Червоної планети, що визначили недавно всі можливі джерела поповнення метану в марсіанській атмосфері.

Метан на Марсові був відкритий в 2003 році за допомогою телескопів. В 2004-м він був підтверджений європейським марсіанським супутником. Той же апарат пізніше знайшов цікаві закономірності в розподілі метану, побічно посилюючі позиції біологічної версії походження цього газу.

Хоча й геологічні процеси не виключені. Це може бути вулканізм ( що залишається під сумнівом) або вивільнення метану із порід, причому метану, створеного абіогенним шляхом у минулі епохи.

У кожному разі — Червона планета зовсім не мертва. Адже метан швидко розкладається в атмосфері під дією ультрафіолету, а значить — на Марсові є джерела CH4.

Якщо це мікроорганізми, вважають дослідники, вони повинні ховатися досить глибоко — там, де може ще існувати рідка вода.

"На Землі (у Південній Африці) мікроорганізми процвітають у породах на глибині до 3 кілометрів. Там, де природна радіоактивність розщеплює молекули води на молекулярний водень і кисень. Організми використають водень для виробництва енергії. Можливо, аналогічні організми вижили протягом мільярдів років під шаром вічної мерзлоти на Марсові, де є рідка вода, радіація поставляє енергію, а вуглекислий газ — вуглець, — заявив Майкл Мамма з космічного центра Годдарда. — Такі гази, як метан, накопичений у цих підземних зонах, можуть бути викинуті в атмосферу, якщо пори або тріщини на стінах кратера або ущелини відкриваються протягом теплого сезону, з'єднуючи глибокі зони й атмосферу".

Раніше Мамма вже виступав з роботою, що аналізує знайдений метан і передбачав місця появи на поверхні так званих гарячих точок. Нині він же є провідним автором нової роботи, опублікованої в Science Express.

Отже, учені остаточно підтвердили — метан є. Причому, проаналізувавши минулі зйомки, знайшли кілька великих шлейфів, один із яких являв собою викид відразу 19 тисяч тонн цього газу. Фахівці говорять, що комбіноване походження метану - і від бактерій, і від геологічних процесів - цілком імовірно.

Такі викиди, додають дослідники, відбуваються відразу в декількох районах планети протягом теплого сезону. Причому деякі з них супроводжуються викидами водяної пари. Цікаво також, що викиди метану помітні над районами, у яких вважається існує чи існувала раніше вода.

вівторок, 6 січня 2009 р.

Китай розпочав будівництво найбільшого у світі радіотелескопа


Китай розпочав будівництво телескопа з 500-метровою апертурою сферичного відбивача (FAST). Попередня підготовка проекту зайняла чотирнадцять років; планується, що найбільший у світі телескоп, що розташується в карстовій западині, рівній за розмірами із тридцятьма футбольними полями, буде побудований до 2013 року.

За заявою китайської Національної астрономічної обсерваторії (НАО), новий дослідницький комплекс стане серйозною допомогою в розвитку космічної програми країни. FAST зможе виконувати функції високочутливого інструмента спостережень за орбітальними станціями; корисний він буде й у виявленні інформаційних сигналів та пошуку позаземних цивілізацій.

Сферичний відбивач FAST буде складатися з 4 600 робочих панелей. Як заявив один із провідних спеціалістів проекту Нань Женьдун, потужність телескопа в десять разів перевершить можливості найбільшого на сьогодні подібного телескопа, зведеного американськими фахівцями в обсерваторії Аресібо (Пуерто-Ріко).

За словами представника НАО Чжана Хайяня, радіотелескоп, будівництво якого обійдеться в сімсот мільйонів юанів ($102,3 млн), дозволить світовій науці відкрити завісу над таємницями Всесвіту. Дотепер астрономи могли спостерігати лише 1 760 пульсарів. За допомогою FAST можна буде виявляти від семи до десяти тисяч імпульсних джерел радіовипромінювання протягом одного року. Так, спостереження пульсарів допомогло вченим зробити кілька важливих відкриттів та підтвердити існування гравітаційного випромінювання, передбаченого загальною теорією відносності.

Радіотелескоп буде побудований у малонаселеному районі Даводан (провінція Гуйчжоу). Щоб уникнути радіоперешкод уряд розпорядився перенести дванадцять фермерських господарств на нове місце в шістдесяти кілометрах від дослідницького комплексу; переселенцям нададуть нове житло й земельні наділи.

Спорудження телескопа керується Національною комісією з розвитку й реформування, Міністерством науки й технологій КНР, Китайською академією наук та іншими урядовими організаціями.


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

пʼятниця, 2 січня 2009 р.

Дорогоцінне небо

Практично всі метали платинової групи, іридій і золото мають неземне походження

Золото й взагалі всі благородні метали - інопланетяни. Вони потрапили на Землю з метеоритами й астероїдами. Про це заявили німецькі вчені з Університету Майнца. За словами Герхарда Шмідта, що очолював дослідження, практично всі метали платинової групи, іридій і золото мають неземне походження.

Чотири мільярди років тому, коли Земля тільки сформувалася в планету й не мала атмосфери, вона піддавалася постійному бомбардуванню з космосу. У ті часи астероїди й метеорити приносили нашій планеті воду, завдяки якій ми сьогодні й існуємо. Однак дорогоцінних металів тоді на Землю не надходило. Золото почало сипатися з неба трохи пізніше.

Щоб зробити таку заяву, учені протягом 12 років вивчали концентрацію металів у корі й мантії Землі. У принципі Земля могла б із самого початку мати у своєму складі всі ці благородні метали, але в такому випадку, запевняють в Університеті Майнца, ми б їх ніколи не побачили, тому що всі вони були присутні б тільки в розплавленому металевому ядрі планети, а не у верхній частині її кори. Геологічний аналіз концентрації й поширеності благородних металів дав дослідникам можливість зробити висновок про те, що всі вони з'явилися на нашій планеті приблизно в той самий час, щоправда, так і залишилося незрозумілим, коли саме.

На Землі немає й не було умов для появи таких металів природнім шляхом, усе, що важче заліза, народжується в результаті реакцій ядерного синтезу, причому таких, які можливі тільки у наднових зірках.

Сліди древньої Наднової - це не тільки дорогоцінні метали. Це й знамениті чорні алмази - карбонадо. Для свого виникнення вони теж вимагають надзвичайно високих температур і тисків, які можливі тільки під час вибуху Наднової.

По розрахунках німецьких дослідників, для того щоб доставити на поверхню Землі те золото, що зараз є в наявності, потрібно було «усього лише», щоб сюди впали 160 металевих астероїдів діаметром 20 км кожний. Вважається, що тільки два породжених Надновою астероїди діаметром у кілометр принесли Землі чорні алмази.

Залишається загадкою, коли вибухнула ця Наднової. Якщо вона вибухнула раніше, ніж виникла Земля, то незрозуміло, чому продукти її «горіння» стали падати на нашу планету вже після того, як вона сформувалася. Учені припускають, що основне джерело дорогоцінних металів - це хондрити, залізні або кам'яно-залізні метеорити, що перебували в астероїдному поясі між Меркурієм і Венерою.

Дорогоцінні метали присутні не тільки на Землі, але й на Місяці теж. Цей висновок німецькі вчені зробили, вивчивши зразки місячної породи, доставленої «Аполлоном». Геологи стверджують, що й Місяць у свій час піддалася бомбардуванню «дорогоцінними метеоритами». На інших планетах Сонячної системи, на їхню думку, дорогоцінні метали теж швидше за все присутні, але їхня кількість і співвідношення не така, як на Землі.


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET