Фахівці з Франції і США, що аналізували інформацію, передану зондом «Касіні», виявили, що хмари — всупереч передбаченням кліматичних моделей — затримуються над південною півкулею супутника Сатурна при зміні пір року.
«Касіні» тримає Титан під спостереженням з 2004 року, проте весь цей час в південній півкулі продовжувалося літо (один сезон на супутнику триває близько семи років). Осінь настане через два (земних) місяці, і її початок має характеризуватися серйозними змінами структури хмарного покрову. Зараз над північним полюсом Титану розташовується тонкий шар перистих хмар, утворених кристалами етану, а в південній півкулі спостерігаються метанові хмари, появі яких сприяє конвекція в атмосфері. Щільним шаром таких хмар прихований південний полюс, і порівняно тонкою «стрічкою» вони охоплюють помірну зону (близько 40 градусів південної широти).
З початком осені, як вважалося, ці хмари повинні розсіятися, а через деякий час знов з'явитися в північній півкулі, проте експериментальні дані спростували ці припущення. Обробка результатів спостережень також показала, що у формуванні хмар грає помітну роль гравітаційна дія Сатурна. Учені виявили два «пропуски» в поясі хмар помірних широт: один розташовується на тій стороні супутника, яка звернена до Сатурну, другий — на зворотній. На думку авторів, в цих точках відбувається порушення природного процесу конвекції під впливом атмосферних припливів.
«Вважаю, нам слід визнати, що атмосфера Титану виявилася значно складнішою системою, ніж ми передбачали», — резюмує Генрі Роу з Обсерваторії Лоуелла (США).
