Астрономи побудували нову модель, яка доводить, що екзопланети, розташовані поблизу зірок, можуть падати на свої світила.
В рамках дослідження астрофізики вивчили дані про велику кількість відкритих на справжній момент екзопланет. В основному їх цікавили тіла, знайдені транзитним методом, які розташовуються поблизу своїх світил. Із спостережень відомо, що існує нижній кордон радіусу орбіти, ближче яких екзопланети не зустрічаються (близько 0,017 відстані від Землі до Сонця). Метою дослідників було пояснення особливостей орбіт цих об'єктів.
Ученим вдалося показати, що в результаті взаємодії різних чинників планета може опинитися дуже близько від зірки, і та її поглинає. Як приклад потенційної жертви учені приводять недавно відкриту планету COROT-Exo-7b. Цей об'єкт обертається довкола своєї зірки на відстані менше 0,017 астрономічної одиниці. Розрахунки дослідників показують, що ця планета буде поглинена зіркою приблизно через мільярд років.
За словами дослідників, життя подібних екзопланет протікає таким чином. Спочатку планета утворюється з протопланетної туманності досить далеко від зірки. Потім із-за взаємодії із залишками пилу, який уповільнює рух планети, радіус орбіти небесного тіла поступово зменшується. Якщо він досягає критичного значення, то в гру вступають гравітаційні сили, які і приводять до загибелі планети.
Для планет, зірок, що знаходяться поблизу, відомі і інші ефекти. Так, недавно астрофізики довели, що планети, що знаходяться поблизу світила, можуть втрачати масу під впливом потоків заряджених часток, що випускаються зіркою. За розрахунками астрономів, ця втрата може складати близько 25 відсотків. Зокрема, йдеться про небесні тіла, розташовані на відстані в 0,06 астрономічної одиниці.
