Найшвидший космічний апарат пройшов половину шляху до Плутона

Космічний апарат New Horizons перетнув умовну межу, яка відзначає половину відстані від Землі до Плутона. Про це повідомляється на сайті проекту.

New Horizons - це найшвидший з коли-небудь створених людиною апаратів. В даний час він наближається до мети своєї подорожі - Плутона - зі швидкістю 1,2 мільйона кілометрів на добу. Для порівняння, довжина земного екватора становить 40 тисяч кілометрів.

Зараз New Horizon знаходиться між орбітами Сатурна і Урана на відстані приблизно 2,5 мільярда кілометрів від Землі. При цьому велика частина електроніки космічного посланця знаходиться в режимі сну.

Апарат був запущений в січні 2006 року. Метою місії є вивчення Плутона - приблизно через 5,5 років New Horizon зблизиться з метою. В цілому він буде проводити спостереження всього дев'ять днів у липні 2015 року, за які збере близько 4,5 гігабайт інформації.

Втрачений зв'язок з індійським місячним зондом

Індійське космічне агентство ISRO (Indian Space Research Organisation) втратило зв'язок з національним місячним апаратом «Чандраян-1» ( «Місячний корабель»). Відновити зв'язок поки не вдається.

Напередодні аварії, що сталася ще 28 серпня, апарат працював у штатному режимі. Останні команди, відправлені на «Чандраян-1», повинні були змінити розташування і фокусування камер, однак супутник не підтвердив їх отримання. В даний час апарат обертається на орбіті Місяця в автоматичному режимі, а інженери ISRO, які одержують від нього телеметричні дані, намагаються зрозуміти, що викликало несправність.

Нагадаємо, що «Чандраян-1» не вперше нервує фахівців ISRO. У нинішньому році позаштатні ситуації траплялися з апаратом двічі, однак з проблемами вдавалося впоратися.

Супутник «Чандраян-1» був запущений восени 2008 року для пошуку на Місяці гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Інша ключова задача, покладена на апарат, - спробувати знайти лід на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. У ході місії зонда учені повинні були також скласти тривимірний атлас поверхні Місяця.

У ISRO стверджують, що апарат виконав наукову програму на 95%. Черговий дослідний місячний зонд Індія має намір запустити в 2011 році.

ESA призначило дату запуску двох космічних обсерваторій

Європейське космічне агентство призначило дату запуску відразу двох космічних обсерваторій Herschel і Planck. Старт призначений на 14 травня 2009 року. Про це повідомляється в прес-релізі на сайті ESA.

Планується, що в космос обсерваторії відправляться на ракеті Ariane-5, яка буде запущена з космодрому Куру у Французькій Гвіані. В даний час інженери європейського космічного агентства проводять технічний огляд і заправку апаратів.

Телескопи Herschel і Planck працюватимуть на відстані близько 15 мільйонів кілометрів від Землі - вони обертатимуться довкола лагранжевої точки L2.

Метою нових обсерваторій буде вивчення ранніх етапів розвитку Всесвіту. Так, наприклад, апарат Planck протягом 15 місяців займатиметься вивченням реліктового випромінювання - мікрохвильового випромінювання, що залишився після Великого Вибуху. Зокрема, учених цікавитимуть дані про нерівномірність розподілу даного випромінювання.

Окрім спостереження віддалених об'єктів обсерваторія Herschel займеться вивченням нашої Сонячної системи. Зокрема, чутливі датчики апарату дозволять вивчати атмосфери і хімічний склад різних небесних тіл: планет і супутників.