Місячний зонд LCROSS отримав нову мету

Космічний апарат НАСА, якому призначено врізатися в поверхню Місяця в пошуках водяного льоду, отримав нову мету.

Замість кратера Кабеус-А зонд LCROSS і його ступінь «Кентавр» (Centaur) впадуть в розташований неподалік кратер - Кабеус. Там виявлена найвища концентрація водню в районі південного полюса - а значить, є більше шансів на виконання місії.

Це відбудеться 9 жовтня.

Розмір Кабеуса - 98 км у діаметрі. Його координати - 84,9 градуса південної широти і 35,5 градуса західної довготи. Біля нього розташовані два кратера-супутника: 40-кілометровий Кабеус-А й 61-кілометровий Кабеус-Б.

Тінь великого пагорба вздовж хребта забезпечить достатній контраст для наземних телескопів, за допомогою яких буде визначено склад викиду. Імовірно, цей експеримент стане одним з найцікавіших в історії космосу.

LCROSS вартістю $ 79 млн запущений в червні разом з іншим зондом НАСА - потужним апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter.

Виявлення водяного льоду на Місяці стало б основою для майбутніх пілотованих польотів в район південного полюса, оскільки вода потрібна не тільки для пиття, але і для утворення ракетного палива.

Місячний зонд знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи

Орбітальний місячний зонд Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи. Вона знаходиться в затінених кратерах поруч з південним полюсом земного супутника. Зонд виявив найхолодніше місце в ході складання температурної карти Місяця.

Температура всередині кратерів досягає мінус 240 градусів Цельсія. Це всього на 33 градуса вище абсолютного нуля. Навіть на Плутоні, який розташований в 40 разів далі від Сонця, на кілька градусів тепліше. Невдовзі температура на південному полюсі Місяця зросте, і найхолодніше місце в Сонячній системі "переїде" на північний полюс.

У холодних кратерах можуть бути "запечатані" самі різні молекули, наприклад, вода чи метан. Теоретично, майбутні місячні резиденти зможуть використовувати ці запаси. Крім того, під час вивчення хімічного складу молекул всередині кратерів астрономи зможуть дізнатися нову інформацію про ранні етапи формування Сонячної системи.

Варто відзначити, що місячні кратери є самими холодними об'єктами Сонячної системи природного походження.

Відбулися перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1»

Перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1» успішно пройшли на полігоні в штаті Юта.

За двохвилинним пуском на пагорбі у мальовничих берегів Великого Солоного озера стежили чотири тисячі осіб. Крім того, багато хто спостерігав за випробуваннями в прямому телеефірі.

Ракета призначена для запуску в космос апарату «Оріон», який повинен буде дістатися до Місяця з астронавтами на борту. Планова вантажопідйомність «Ареса» становить 1 600 тонн, довжина корпусу - 97 метрів. Передбачається, що разом з вантажем носій буде здатний піднятися на висоту 60 кілометрів за дві хвилини.

Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) розробляє також вантажну ракету «Арес-5», за допомогою якої на Місяць буде доставлено необхідне устаткування для життя і роботи астронавтів.

«Арес-1» розробляється з 2005 року. Усього намічено провести сім стендових випробувань. Наступний пуск відбудеться в червні 2010 року.

Втрачений зв'язок з індійським місячним зондом

Індійське космічне агентство ISRO (Indian Space Research Organisation) втратило зв'язок з національним місячним апаратом «Чандраян-1» ( «Місячний корабель»). Відновити зв'язок поки не вдається.

Напередодні аварії, що сталася ще 28 серпня, апарат працював у штатному режимі. Останні команди, відправлені на «Чандраян-1», повинні були змінити розташування і фокусування камер, однак супутник не підтвердив їх отримання. В даний час апарат обертається на орбіті Місяця в автоматичному режимі, а інженери ISRO, які одержують від нього телеметричні дані, намагаються зрозуміти, що викликало несправність.

Нагадаємо, що «Чандраян-1» не вперше нервує фахівців ISRO. У нинішньому році позаштатні ситуації траплялися з апаратом двічі, однак з проблемами вдавалося впоратися.

Супутник «Чандраян-1» був запущений восени 2008 року для пошуку на Місяці гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Інша ключова задача, покладена на апарат, - спробувати знайти лід на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. У ході місії зонда учені повинні були також скласти тривимірний атлас поверхні Місяця.

У ISRO стверджують, що апарат виконав наукову програму на 95%. Черговий дослідний місячний зонд Індія має намір запустити в 2011 році.