Об'єкт Himiko: нова загадка архаїчного Всесвіту

Відкритий віддалений, древній і несподівано великий і яскравий позагалактичний об'єкт незрозумілої природи і морфології.

Дослідницька група американського інституту Карнегі в м. Пасадена, штат Каліфорнія, виявила на віддалі від Землі, що оцінюється в 12,9 млрд. світлових років, об'єкт рекордних для такої дистанції розмірів та маси.

Він отримав власне ім'я - "Химіко" (Himiko), на честь доісторичної японської королеви.

Відкриття було здійснене за допомогою огляду об'єктів космосу, проведеного телескопами Subaru і XMM-Newton.

Об'єкт, згідно поточним уявленнями, є хмарою газу масою близько 40 млрд. мас Сонця. Його поперечник оцінюється в 55 тис. світлових років – це радіус нашої Галактики.

Раніше на великих віддалях від Землі вже були відкриті аналогічні утворення, що отримали назву «Лайман-альфа хмар» (Lyman-Alpha blobs), проте вони мають на порядок менші розміри і відносяться до пізніших періодів розвитку Всесвіту, згідно поточним науковим розрахунків (приблизно 2-3 млрд. років з часу «Великого Вибуху»).

Об'єкт Himiko в цьому випадку спостерігається нами в змозі, в якому він знаходився приблизно 800 млн. років опісля після “Великого Вибуху”.

Відкриття в такій «древній» епосі розвитку Всесвіту настільки масивного і одночасно настільки яскравого об'єкту представляється, на думку його авторів, серйозним викликом існуючим космологічним моделям.

Коричневих карликів більше?

Міжнародній групі астрофізиків вдалося встановити, що коричневі карлики в Галактиці можуть виявитися набагато поширенішими, ніж вважалося раніше.

В рамках роботи астрономи вивчали так звану подію OGLE-2007-BLG-224: у 2007 році зірка, розташована поблизу центру Чумацького Шляху, несподівано стала яскравішою. Тривалість події склала близько 7 днів. Тоді дослідники передбачили, що воно стало результатом мікролінзування, викликаного гравітаційним полем масивного об'єкту, який пройшов між Землею і зіркою.

Використовуючи дані, які зібрали різні телескопи по всьому світу, астрономи змогли визначити, що зірка-джерело відносилася до класу так званих жовтих карликів (найвідоміший представник цього класу - Сонце). Окрім цього дана подія відрізнялася тим, що на характеристики мікролінзування робив вплив земний паралакс (тобто зміна положення спостережуваного об'єкту із-за власного руху Землі). Зазвичай паралакс використовується для виміру відстаней усередині Сонячної системи.

Використовуючи зібрану інформацію, учені змогли з'ясувати, що мікролінзування було викликане коричневим карликом масою 0,06 сонячних, який пройшов між зіркою і Землею на відстані приблизно 1700 світлових років від останньої. Використовуючи існуючі теорії зореутворення, учені визначили приблизну кількість коричневих карликів з необхідними характеристиками в Чумацькому Шляху, що, у свою чергу, дозволило обчислити вірогідність подібного мікролінзування, яке склало 1/235.

По словах вчених, це означає, що або спостерігалася досить рідкісна подія, або сучасні теорії зореутворення невірні. З цього виходить, що коричневі карлики можуть виявитися поширенішими мешканцями Галактики, ніж вважалося дотепер.

Коричневі карлики є "невдалими зірками". Це об'єкти масою біля 80 юпітеріанських. Цієї маси недостатньо, щоб запустити реакцію перетворення водню в гелій, що є джерелом енергії для більшості зірок. В результаті карлики вимушені проводити життя, поступово охолоджуючись.