Марсіанські канали утворені потоками соляного розчину

На багатьох знімках Марса виразно помітні русла, утворенні скоріш за все, рідиною, що протікала по поверхні. Оскільки при сталих зараз температурі і тиску вода на Червоній планеті (у рідкому стані) існувати не може, учені вважали, що утворення цих ровів завершилося тисячі років назад. Проте порівняно недавно на одній з фотографій, переданих на Землю апаратом «Марс глобал сервейор», були виявлені сліди потоків рідини там, де три роки назад їх не було.

У спробі дати пояснення цьому феномену професор Вінсент Ф. Шевріє та аспірант Трейвіс С. Алтеїд з Арканзаського університету (США) провели детальне дослідження властивостей концентрованих розчинів солей (деякі з них мають куди нижчу температуру замерзання, чим звичайна вода). Особливу увагу вчені приділили розчину, до складу якого входить сульфат заліза (III) Fe₂(SO₄)₃, виявлений у ряді геологічних формацій планети.

Експерименти і термодинамічні розрахунки показали, що температура вказаного розчину рівна (205 ± 1) K при ваговій концентрації сульфату заліза - 48 ± 2%. Інтенсивність випару дослідженої речовини змінюється від 0,42 мм/год (вагова концентрація сульфату — 29,1%) до 0,03 мм/год (58,2%). Відзначимо, що останнє значення приблизне в двадцять разів поступається показникам звичайної води. Таке поєднання властивостей дозволило вченим зробити чіткий висновок: розчин може залишатися в рідкому стані на Марсі.

Для перевірки розрахунків дослідники склали карту Марса, на якій позначалися зони можливого знаходження розчину на поверхні планети і в товщі ґрунту. Окремо фіксувалися області з температурним режимом, що дозволяє речовині переходити в рідкий стан. На отриману карту була накладена схема з відміченими на ній території розташування ровів; виявилось, що переважна більшість відомих русел рідини на поверхні Марса розташовані в основному на виділених ученими територіях.

Астрономи змоделювали ранній Всесвіт

Міжнародний колектив астрономів створив комп'ютерну модель, як виглядав Всесвіт через 500 мільйонів років після Великого Вибуху. Коротко робота учених, опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, викладена в прес-релізі на сайті Ради з наукових і технічних організацій Великобританії.

Згідно сучасних уявлень, вік Всесвіту складає близько 13,7 мільярдів років. Коли з моменту Великого Вибуху пройшло всього 500 мільйонів років, у Всесвіті активно йшов процес утворення великих галактик. Матеріал для їх формування створювали ранні зірки, що вибухали. Цей період отримав назву космічного світанку.

Модель, створена ученими з Даремського університету, передбачає, як повинні були утворюватися перші галактики і як вони розвивалися аж до теперішнього часу. При розробці своєї моделі астрономи враховували вплив темної матерії - загадкової субстанції, складової 25-30 відсотків маси Всесвіту. Її гравітаційна дія, зокрема, впливає на процес утворення великих зоряних скупчень. Дослідники вважають, що отримані ними дані, можливо, допоможуть краще зрозуміти властивості темної матерії.

Як пишуть автори дослідження, вони задавали комп'ютеру "інгредієнти", необхідні для формування галактик, а далі модель розраховувала кінцевий результат. Учені сподіваються, що найближчим часом правомірність або неправомірність отриманих ними даних буде доведена за допомогою спостережень.

Росія буде досліджувати Європу

Російські учені розглядають можливість відправки дослідницького космічного апарату до супутника Юпітера Європи. Відповідні плани обговорюються на конференції в Інституті космічних досліджень (ІКД) в Москві.

За словами заступника директора ІКД Олега Корабльова, проект відправки до Європи космічного зонда опрацьовується вже близько року. Корабель повинен буде зробити посадку на поверхні супутника Юпітера і провести ряд досліджень, які, цілком імовірно, дозволять відповісти на питання про можливість існування життя на Європі.

Олег Корабльов відзначив, що у Росії поки немає досвіду таких дальніх космічних місій. До того ж робота зонда на Європі ускладнюватиметься наявністю могутніх радіаційних поясів Юпітера. В даний час проводяться первинні розрахунки майбутнього апарату, а його запуск планується здійснити до 2020 року. При цьому сам політ до супутника газового гіганта займе близько семи років.

Потрібно відмітити, що зараз Європейське космічне агентство разом з НАСА розробляє проект «Лаплас», що передбачає відправку декількох космічних апаратів для дослідження супутників Юпітера. Запуск першого з цих зондів може відбутися в 2016 році.

НАСА розробило новий телескоп для пошуку планет, схожих на Землю

Американське космічне агентство НАСА представило нову розробку - телескоп, якому належить дізнатися, чи обертаються навколо віддалених зірок планети, схожі на Землю.

Хоча астрономи виявили більше 330 планет на навколо зоряних орбітах в інших сонячних системах, жодна з них ні за розміром, ні по розташуванню не є сприятливому для розвитку життю.

"Нульовий результат так само важливий, як і виявлення планет", - говорить Майкл Бікей, науковий директор Дослідницького центру Еймса в Каліфорнії. Цю заяву він зробив перед журналістами в Тітусвіле (Флоріда), де відбудеться запуск телескопа "Кеплер".

Телескоп названий по імені астронома 17 століття, яке відкрив рух планет. Планується, що "Кеплер" підніметься з мису Канаверал в космос 5 березня на безпілотній ракеті "Дельта-2".

На навколоземній орбіті "Кеплер" проведе не менші три з половиною роки, спостерігаючи за багатою зірками частиною неба між сузір'ями Лебедя і Ліри.

Оснащений камерою в 95 мегапікселей - наймогутнішою, такою, що коли-небудь побувала в космосі - "Кеплер" намагатиметься відшукати планети, схожі за розміром із Землею, в період часу, коли вони проходитимуть на тлі своєї зірки.

Як говорять учені, виявити такі планети - все одно, що побачити комашку на тлі яскравого прожектора.

Для стороннього спостерігача крупна планета розміром з Юпітер при проходженні через сонячне "лице" приховує лише близько 1% його видимого світла. Планети ж, аналогічні Землі, затуляють лише 84 мільйонних частинки світла.

"Це дуже слабкий сигнал, і важко що б то не було передбачити, - сказав один з керівників проекту "Кеплер" Джеймс Фенсон. - План полягає в тому, щоб пильно спостерігати за цією ділянкою неба протягом трьох років і чекати, коли зірки почнуть мерехтіти".

"Кеплеру" доведеться тижнями залишатися абсолютно нерухомим, відриваючи "погляд" від району спостережень тільки раз на місяць для 12-годинних сеансів радіозв'язку із Землею. Дані про 170 тисяч зірок будуть направлені вченим для аналізу.

Намічені для вивчення зірки - це лише мала частина з приблизно чотирьох мільйонів небесних тіл, які потраплять у поле зору "Кеплера", але учені хочуть максимально продовжити терміни спостереження, щоб уловити якомога більше мерехтливих зірок.

Щоб виявити планету, подібну до Землі, ученим знадобиться зафіксувати проходження, принаймні, чотирьох планет через абрис відповідної зірки, на що піде близько трьох з половиною років. Для перевірки результатів спостереження використовуватимуться телескопи, розташовані на Землі.

"Є декілька астрофізичних явищ, які маскуються під планети, - говорить Майкл Бікей.- Нам потрібно буде їх визначити, щоб уникнути плутанини".

Ніхто не знає, у скількох зірок є щільні планети, подібні до Землі, які обертаються на орбітах навколо цих зірок в зонах, придатних для зародження життя.

Вважають, що присутність води є неодмінною умовою життя, хоча такий висновок заснований тільки на одному прикладі Землі.

"Нам повезло, що ми живемо в такий час і в такій країні, де є технологія, необхідна для отримання наукових відповідей на ці питання", - говорить Джеймс Фенсон, передає ВВС.