На багатьох знімках Марса виразно помітні русла, утворенні скоріш за все, рідиною, що протікала по поверхні. Оскільки при сталих зараз температурі і тиску вода на Червоній планеті (у рідкому стані) існувати не може, учені вважали, що утворення цих ровів завершилося тисячі років назад. Проте порівняно недавно на одній з фотографій, переданих на Землю апаратом «Марс глобал сервейор», були виявлені сліди потоків рідини там, де три роки назад їх не було.
У спробі дати пояснення цьому феномену професор Вінсент Ф. Шевріє та аспірант Трейвіс С. Алтеїд з Арканзаського університету (США) провели детальне дослідження властивостей концентрованих розчинів солей (деякі з них мають куди нижчу температуру замерзання, чим звичайна вода). Особливу увагу вчені приділили розчину, до складу якого входить сульфат заліза (III) Fe2(SO4)3, виявлений у ряді геологічних формацій планети.
Експерименти і термодинамічні розрахунки показали, що температура вказаного розчину рівна (205 ± 1) K при ваговій концентрації сульфату заліза - 48 ± 2%. Інтенсивність випару дослідженої речовини змінюється від 0,42 мм/год (вагова концентрація сульфату — 29,1%) до 0,03 мм/год (58,2%). Відзначимо, що останнє значення приблизне в двадцять разів поступається показникам звичайної води. Таке поєднання властивостей дозволило вченим зробити чіткий висновок: розчин може залишатися в рідкому стані на Марсі.
Для перевірки розрахунків дослідники склали карту Марса, на якій позначалися зони можливого знаходження розчину на поверхні планети і в товщі ґрунту. Окремо фіксувалися області з температурним режимом, що дозволяє речовині переходити в рідкий стан. На отриману карту була накладена схема з відміченими на ній території розташування ровів; виявилось, що переважна більшість відомих русел рідини на поверхні Марса розташовані в основному на виділених ученими територіях.
Немає коментарів:
Дописати коментар