пʼятниця, 11 вересня 2009 р.

Відбулися перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1»

Перші стендові випробування нової ракети-носія НАСА «Арес-1» успішно пройшли на полігоні в штаті Юта.

За двохвилинним пуском на пагорбі у мальовничих берегів Великого Солоного озера стежили чотири тисячі осіб. Крім того, багато хто спостерігав за випробуваннями в прямому телеефірі.

Ракета призначена для запуску в космос апарату «Оріон», який повинен буде дістатися до Місяця з астронавтами на борту. Планова вантажопідйомність «Ареса» становить 1 600 тонн, довжина корпусу - 97 метрів. Передбачається, що разом з вантажем носій буде здатний піднятися на висоту 60 кілометрів за дві хвилини.

Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) розробляє також вантажну ракету «Арес-5», за допомогою якої на Місяць буде доставлено необхідне устаткування для життя і роботи астронавтів.

«Арес-1» розробляється з 2005 року. Усього намічено провести сім стендових випробувань. Наступний пуск відбудеться в червні 2010 року.

вівторок, 1 вересня 2009 р.

Втрачений зв'язок з індійським місячним зондом

Індійське космічне агентство ISRO (Indian Space Research Organisation) втратило зв'язок з національним місячним апаратом «Чандраян-1» ( «Місячний корабель»). Відновити зв'язок поки не вдається.

Напередодні аварії, що сталася ще 28 серпня, апарат працював у штатному режимі. Останні команди, відправлені на «Чандраян-1», повинні були змінити розташування і фокусування камер, однак супутник не підтвердив їх отримання. В даний час апарат обертається на орбіті Місяця в автоматичному режимі, а інженери ISRO, які одержують від нього телеметричні дані, намагаються зрозуміти, що викликало несправність.

Нагадаємо, що «Чандраян-1» не вперше нервує фахівців ISRO. У нинішньому році позаштатні ситуації траплялися з апаратом двічі, однак з проблемами вдавалося впоратися.

Супутник «Чандраян-1» був запущений восени 2008 року для пошуку на Місяці гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Інша ключова задача, покладена на апарат, - спробувати знайти лід на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. У ході місії зонда учені повинні були також скласти тривимірний атлас поверхні Місяця.

У ISRO стверджують, що апарат виконав наукову програму на 95%. Черговий дослідний місячний зонд Індія має намір запустити в 2011 році.