Нобелівський лауреат скасував чорні дірки

Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 Герард Хоофт запропонував скасувати чорні дірки. У рамках його теорії, що об'єднує гравітацію і квантову механіку, подібні об'єкти просто відсутні

В рамках нової теорії Хоофт стверджує, що закони однакові для всіх просторових масштабів. В результаті запровадження такої симетрії вченому вдалося домогтися того, що в його теорії зберігається поняття причинно-наслідкового зв'язку, який відсутній, наприклад, в теорії струн. Остання зараз вважається найбільш ймовірним кандидатом на роль теорії, що об'єднує гравітацію та квантову механіку.

Зрозуміло, новій теорії належить пройти тривалий процес перевірки. Так, наприклад, необхідно з'ясувати, чи здатна вона робити передбачення, які можна перевірити на практиці. Крім цього, в рамках нової теорії необхідно сформулювати пояснення астрофізичних явищ, причиною яких зараз вважаються чорні діри.

Крім збереження причинно-наслідкового зв'язку в теорії Хоофта присутнє поняття локальності. Зокрема, ця властивість виявляється в тому, що процеси, що відбуваються у віддалених точках простору, незалежні.

Зовсім недавно на arXiv.org вже з'являлася інша стаття Хоофта, в якій він викладав базові поняття своєї теорії. У рамках тієї роботи нобелівський лауреат запропонував моделювати взаємодію частинок у Всесвіті як систему з деякого набору "клітин", стан кожної з яких визначається станами сусідніх. Подібні системи з'явилися в роботах вчених у XX столітті і отримали назву клітинних автоматів.

Місячний зонд знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи

Орбітальний місячний зонд Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) знайшов найхолоднішу точку Сонячної системи. Вона знаходиться в затінених кратерах поруч з південним полюсом земного супутника. Зонд виявив найхолодніше місце в ході складання температурної карти Місяця.

Температура всередині кратерів досягає мінус 240 градусів Цельсія. Це всього на 33 градуса вище абсолютного нуля. Навіть на Плутоні, який розташований в 40 разів далі від Сонця, на кілька градусів тепліше. Невдовзі температура на південному полюсі Місяця зросте, і найхолодніше місце в Сонячній системі "переїде" на північний полюс.

У холодних кратерах можуть бути "запечатані" самі різні молекули, наприклад, вода чи метан. Теоретично, майбутні місячні резиденти зможуть використовувати ці запаси. Крім того, під час вивчення хімічного складу молекул всередині кратерів астрономи зможуть дізнатися нову інформацію про ранні етапи формування Сонячної системи.

Варто відзначити, що місячні кратери є самими холодними об'єктами Сонячної системи природного походження.